Последние новости

Тести он-лайн з математики Голуб Г.С.

тести

Тестові технології на уроках математики

    Запровадження  новітніх  технологій  у  системі  освіти  зумовлює  нові  підходи  в оцінюванні  навчальних  досягнень  із  будь-якої  дисципліни,  зокрема  з  математики.
    Серед  основних форм  контролю  знань школярів  (попередній,  тематичний,  підсумковий) особливе  місце  займає  поточний  контроль,  мета  якого  –  відстежувати  перебіг  процесу навчання, отримувати інформацію про відповідність навчальних досягнень учнів вимогам чинної програми. Таке поточне оцінювання здійснюється майже на кожному уроці у формі усного  опитування,  різноманітних  математичних диктантів,  творчих  завдань  тощо. Але  якщо  зовнішнє незалежне  оцінювання  здійснюється  у  формі  тестування,  то  доцільно  поряд  із традиційними  методами  і  формами  перевірки  знань  використовувати  тестові  форми контролю.  Ефективне  застосування  тестів  вимагає  від  учителя  ознайомлення  з  типами тестових  завдань,  загальними  підходами  до  їх  створення  та  особливостями  оцінювання. [1]
    Тестові  завдання  дозволяють  за  короткий  час  перевірити  великий  об’єм  вивченого  матеріалу,  швидко  діагностувати  оволодіння  учнями основного  рівня  підготовки  з  окремих  тем,  а  також  курсу  в  цілому.
    Тести  містять  завдання,  які  дозволяють  перевірити  рівень  логічного, проблемного,  критичного, комбінаторного,  візуального  мислення  учнів  і здійснити  контроль  за  рівнем  їх  навчальних  досягнень.
    Наявність  у  тестах  завдань,  що  органічно  пов’язують  теоретичний матеріал  і  різноманітні  задачі,  дозволяє  перевірити  не  лише  оволодіння учнями  техніки  обчислень,  але  й  їх  уміння  думати,  що  власне  і  є  основною  метою  навчання  математики  в  школі.

 ТЕСТУВАННЯ ЯК МЕТОД ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ  ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ
 
     Використання тестів у навчальному процесі надійно ввійшло у світову педагогічну практику. В Україні цей процес також набуває сил: розвиваються наші уявлення про призначення та педагогічні можливості тестів, форми тестів, формати запитань, методи обробки результатів тестування та їх інтерпретації.
     Тести як вимірювальний інструмент використовуються в більшості країн світу. Тестологія, як теорія і практика тестування, існує більш 120 років, і за цей час накопичений величезний досвід використання тестів у різних сферах людської діяльності.
    Фундаментальні дослідження тестування як методу педагогічної діагностики висвітлено у роботах С. Аванесова, В. Беспалька [4], , К.Інгекампа , П.Клайна [5], А.Майорова [2], Л.Долінера [6]  та інших.
    Слово “тест” англійського походження (буквально – випробування). Класичним у педагогіці є визначення К.Інгекампа (за [2]):
Тестування – це метод педагогічної діагностики, за допомогою якого вибір поведінки, що презентує передумови і результати навчального процесу, повинен максимально відповідати принципам зіставлення об'єктивності, надійності та валідності вимірів, пройти обробку й інтерпретацію та бути прийнятим для застосування в педагогічній практиці.
Заслужений працівник освіти, завідувач відділу зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти ВІППО М.Х.Махомед  у своїй статті  “Тестові технології оцінювання якості освіти школярів”[3]  так роз'яснює  сутність понять “тест” і “тестування”:
Тестування - науково обґрунтований процес вимірювання (за допомогою тестів) якості властивостей особистості.
Тест-інструмент, що із кваліметрично вивіреної системи тестових завдань, стандартизованої процедури проведення, заздалегідь спроектованої технології обробки та аналізу результатів.
Також він вважає, що важливими критеріями діагностичних тестів навченості є дієвість (валідність), об'єктивність і надійність їх результатів.
Валідність у загальному вигляді вказує на те, що оцінює тест  і як  добре  він  це  робить.  Дана  характеристика  відбиває  ступінь упевненості  в  тому,  що  завдання  тесту  максимально  повно охоплюють зміст окремої сфери знань, точно визначають суттєві для цієї  діяльності  навички,  проте  не  перевіряють  другорядні. 
  До факторів,  що  знижують  валідність,  відносять  такі:  завдання  не відповідають  меті  тестування  чи  змісту  навчальної  дисципліни; некоректно сформульовані чи неправильно впорядковані; відсутність повних  та  чітко  сформульованих  інструкцій;  недотримання  часових вимог,  порушення  процедури  тестування. [8].
  Надійність тесту полягає в тому, що наступне виконання цього ж  тесту  тим  самим  учнем  повинно  давати  практично  однакові результати. Надійність  засвідчує, наскільки послідовними й точними є  отримані  результати.  Тест  уважається  надійним,  коли  два  його еквівалентні  варіанти,  проведені  в  одних  і  тих  самих  групах, засвідчують високу кореляцію. [8]
   Об'єктивність  передбачає  чіткість  у  формулюванні  завдань, відповідність віковим можливостям [3]. 
  Основними  вимогами  до  конструювання  тестів  залишаються  наступні:
 1.  Завдання повинні бути різноманітними за змістом  і формою: це дозволяє уникнути монотонності й забезпечує стійку мотивацію до роботи.  Використання  тестових  завдань  закритої  та  відкритої  форм сприяє висловлюванню власної думки без обмежень.
2. Основні  запитання формулювати  у  стверджувальній формі  з максимальною точністю та однозначністю.
3.  Кількість тестових завдань для учнів середньої школи повинна становити від 20–30, старшої школи – 35–40. Доречно буде згадати слушну  пораду С. Отіса,  який  зазначав, що  кількість  завдань  у  тесті повинна бути такою, щоб не більше 5 % учнів класу могли виконати тест повністю. 
   На сьогодні перевагами тестового контролю залишаються:
1.  Висока технологічність, що забезпечує розробку, проведення та  підрахунок  результатів  із  застосуванням  комп’ютерної  техніки;  у випадку  відсутності  технічних  засобів,  легкість  підрахунку правильних  відповідей  забезпечують  трафарети  (ключі)  та  інші пристосування, що заощаджують час педагога. 
2. Об’єктивність  оцінювання,  що  застерігає  від  упередженого ставлення і забезпечує рівні умови суб’єктам навчального процесу під час тестового контролю.
3. Простота процедури проведення тестування та обробки отриманих результатів.
4.  Використання  кількісних  показників  для  визначення  рівня засвоєння матеріалу.
5.  Чіткість та однозначність умов тестових задач, що забезпечує рівність у сприйнятті їх змісту. 
6. Одночасність  перевірки  знань  усіх  учнів  класу.
   До  недоліків  сучасних  тестів  відносять  наступні:  результати вказують  не  причинний  зв’язок,  а  головну  тенденцію;  виявляють результат,  а  не  хід  його  отримання;  недостатньо  відбивають емоційно-вольову сферу особистості та  інтерес до предмета; вимагає значну  кількість  часу,  необхідного  для  створення  ефективного стандартизованого тесту.
   Отже, тестування  є одним  із альтернативних методів контролю знань, підтриманий на державному рівні і може бути корисним досвід-ченому  педагогу  за  умови  свідомого  підходу  до  тестування  через використання  стандартизованих  методик,  дотримання  основних позицій  процедури  проведення,  обробки  та  аналізу  отриманих результатів. [8]
   Тестування певною мірою  допомагає  долати  су-перечності між наростаючим обсягом  знань  (обсяг  знань  в  багатьох  науках  подвоюється  протягом  5-10  років)  і  дефіцитом  навчального  часу на  їх  передачу  і  контроль  за  засвоєнням. 
   Тестові  і  моніторингові  технології  завжди  є  важелем  управління навчальним процесом, і у тій чи іншій формі це використовує кожен учитель, виставляючи оцінки в журнал за урок або за певний термін навчання. Теорія педагогічних вимірювань дозволяє проводити таке оцінювання оперативно і з високою  надійністю,  якщо  користуватися  навчальними,  тематичними, підсумковими  тестами.  Широке  впровадження  тестових  технологій  у навчальний  процес  перетворює  кожне  тематичне  оцінювання  у  свого  роду пробний  тест  ЗНО,  що  сприяє  адаптації  учнів  до  використання  тестових технологій і формуванню їх готовності до проходження ЗНО [11]. 
 
   ВИДИ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ
 
За двома критеріями можна класифікувати найпоширеніші види  тестових завдань[1]:

Тестові завдання закритої форми:
  • завдання з вибором однієї правильної відповіді;
  • завдання з вибором кількох правильних відповідей;
  • завдання на встановлення відповідності (логічних пар) між елементами двох списків;
  • завдання на відтворення послідовності.
 
Тестові завдання відкритої форми:
  • завдання з короткою відповіддю;
  • завдання з розгорнутою відповіддю.
Тестові завдання закритої форми
 
    Завдання з вибором однієї правильної відповіді. Такі завдання зручно використовувати при перевірки знань математичних понять та термінів. Недоліком такого виду завдань є досить високий ступінь відгадування – 50%, тому досвідчені текстологи рекомендують: кількість таких завдань повинна бути такою, щоб учень отримав за правильне виконання не більше 4 балів при 12-бальної оцінки знань.
    Завдання з вибором кількох правильних відповідей.Спеціалісти тестології рекомендують при складанні тестів з таким вибором відповіді мати від трьох правильних варіантів відповіді до п'яти. Вважають, що ступінь відгадування – до 25%, тому бажано нараховувати бали за повністю виконане завдання, тобто за знаходження всіх правильних відповідей. Але, як показує практика,  якщо учень із трьох правильних відповідей знайшов лише дві, то за таке завдання не отримає жодного балу. Такий спосіб оцінювання зменшує ступінь відгадування та не об'єктивно оцінює знання по цій темі. На мій погляд, доцільніше кожну правильну відповідь додавати бали у результат, а за неправильну - віднімати, що застереже учнів від простого відгадування. Але в інструкції до тесту потрібно обов'язково попередити про такий спосіб оцінювання.
   Усі тестові завдання закритої форми складаються з трьох обов’язкових компонентів:
– інструкції з їх виконання;
– запитальної (змістовної) частини;
– кількох варіантів відповідей (не більше п’яти).
   Існують загальноприйняті правила, які допомагають правильно формулювати завдання з кількома варіантами відповідей:
– інструкції мають бути простими, зрозумілими та стислими (наприклад, виберіть правильну відповідь, натисніть клавішу з номером правильної відповіді, встановіть відповідність у вигляді комбінації цифр і букв тощо);
– запитальна (змістовна) частина тестового завдання формулюється, як правило, у стверджувальній формі, стисло, без подвійного тлумачення, тобто настільки просто, наскільки це можливо для точного розуміння завдання; в неї включається лише те, що є необхідним для чіткого розуміння запитання;
– варіанти відповідей мають бути настільки стислими, наскільки це можливо;
– усі дистрактори (неправильні варіанти відповідей) повинні бути правдоподібними, „схожими” на правильну відповідь;
– тільки один варіант із запропонованих має бути правильним;
 – відповідь на одне запитання не повинна давати ключ до відповідей на інші запитання. Це означає, що дистрактори з одного завдання, як правило, не використовуються в переліку інших;
– не бажано тестувати тривіальне (загальновідоме) з огляду на простоту та очевидність його виявлення;
– використання висловлювань „жоден з перерахованих”, „правильна відповідь відсутня” як дистракторів можливо лише тоді, коли існує однозначно правильна відповідь, яка не представлена серед дистракторів;
– використання висловлювань „усі перераховані”, „усі відповіді правильні” як дистракторів може свідчити про наявність невизначеності у формулюванні тестового завдання.[9]
Завдання на встановлення відповідності (логічних пар) між елементами двох списків. Завдання подаються у вигляді двох чи більше колонок (списків) слів, фраз, графічних зображень, цифрових або літерних позначень тощо. Кожний елемент у відповідній колонці нумерується цифрою або літерою. Тому, хто тестується, необхідно визначити відповідність елементів, розміщених у різних колонках (списках), тобто вибрати ті, що пов’язані один з одним. Інструкція повинна чітко вказувати на принцип добору відповідей, а також на можливість використання відповіді один або кілька разів.
    При складанні таких завдань слід дотримуватись певних правил, а саме:
1. Перелік елементів у першій колонці повинен складатися з однорідних елементів, кількість яких може бути будь-якою, але доцільно не більше п’яти.
2. Список, з якого вибирають відповідь, має бути довшим за список запитань. Різна кількість елементів у кожній колонці зменшує вірогідність випадкового вгадування правильної відповіді. Наприклад, якщо людина знає чотири з п’яти відповідей в однакових за довжиною списках, то п’ята обов’язково буде правильною. 
3. Відповіді рекомендується розміщувати у логічній, алфавітній, цифровій або хронологічній послідовності.[9]
Завдання на відтворення послідовності потребують переструктурування даних або елементів будь-якої комбінації. Використання таких завдань доцільне у разі тестування умінь та знань правильної послідовності дій (нормативної діяльності), алгоритмів діяльності, послідовностей, технологічних прийомів тощо. Можливе також їх використання при тестуванні знань загальноприйнятих формулювань визначень, правил, законів.
Такі тестові завдання використовують, як правило, у вигляді уявної моделі послідовних дій, етапів, уявного тренажера тощо. Той, хто тестується, повинен проставити правильні порядкові номери компонентів дій чи етапів, розташованих у вільному порядку. За необхідності, завдання можна супроводити певною назвою, а також визначити початок запропонованої послідовності.[5].
    Тестові завдання зручно використовувати для відтворення алгоритму розв'язання певних математичних задач на побудову чи доведення, у 5-6 класах задачі на обчислення тощо.
 
Тестові завдання відкритої форми
 
    Тестові завдання відкритої форми є завданнями без запропонованих варіантів відповідей, тобто передбачають вільні відповіді тих, хто тестується, і використовуються для виявлення знань термінів, визначень, понять тощо. Вони  складаються з інструкції з їх виконання та запитальної (змістовної) частини.[9]
    Такі завдання зручно використовувати для знаходження відповідей коротких задач на обчислення. Можна їх застосовувати і для розв'язування задач на декілька дій для учнів 5-6 класів. Знаходячи відповідь у задачі на декілька відповідей учень може помилитися на якомусь етапі розв'язку, а оскільки таке завдання структуроване (наступна відповідь залежить від попередньої), то за таке завдання може не отримати жодного балу. Я вважаю, що тоді оцінка знань буде не об'єктивною, тому завдання подаю в іншому вигляді.
   Наприклад, таке завдання:
   Розв'яжіть задачу. Одна сторона трикутника дорівнює 27 см, а друга на 9 см коротша за першу, а третя довша на 6 см за другу. Знайдіть периметр трикутника.
    Зазвичай, я таку задачу у тесті використовую двічі: перший раз у тестовому завданні закритого типу на встановлення послідовності:
Встановіть порядок виконання дій:
1. Чому дорівнює периметр трикутника?
2. Чому дорівнює друга сторона?
3. Чому дорівнює третя сторона?
   Наступне  тестове завдання відкритої форми на вписування  числа:
   Розв'яжіть задачу. Одна сторона трикутника дорівнює 27 см, а друга на 9 см коротша за першу, а третя довша на 6 см за другу. Знайдіть периметр трикутника.
   Розв'язання.
1. Друга сторона трикутника дорівнює  ____ см.
2. Третя  сторона трикутника дорівнює  ____ см.
3. Периметр трикутника дорівнює ____см.   
   Якщо учень у попередньому завданні помилився в порядку дій, то виконуючи наступне вже знайде  свою помилку. Зрозуміло, що так можна поступати лише при комп'ютерному тестуванні, причому у випадку, що на моніторі будуть з'являтися завдання по порядку і по одному: тобто учень не бачить розв'язування задачі. Думаю, що такий спосіб не тільки контролює знання, а несе і навчальну роль, вчить аналізувати помилки. Це ще одна перевага комп'ютерного тестування над бланковим( на папері ). Тому хочу окремо зупинитися на такому виді тестування, як комп'ютерний .
   Досвід показує, що застосування тестового контролю дає такі педагогічні результати [11]:
  • раціональніше використання час уроку;
  •  охоплення більшого обсягу навчального матеріалу;
  • швидке встановлення зворотного зв’язку з учнями і визначення рівня засвоєння матеріалу;
  •  можливість визначити прогалини в знаннях та уміннях і внести відповідні корективи;
  •  тестова перевірка дисциплінує учнів, індивідуалізує роботу з учнями;
  •  стимулюється саморозвиток учнів, підвищується їхній інтерес до предмету.
     У багатьох підручниках з математики в кінці вивченої теми подаються готові тестові завдання для перевірки знань учнів. Це є своєрідною підготовкою до ДПА та ЗНО з математики, у яких складовими частинами є саме різновиди тестових завдань. Додатково практикую проводити невеликі самостійні роботи в кінці уроку, які особисто розробляю відповідно до теми. Такі тестові завдання можна знайти на моему блозі gsgolub.elitno.net
 
КОМП’ЮТЕРНЕ ТЕСТУВАННЯ
 
Порівняно з традиційними формами контролю комп’ютерне тестування має ряд переваг [10]:
  • швидке одержання результатів і звільнення викладача від трудомісткої роботи з обробки результатів тестування;
  • індивідуалізація процесу навчання (автономність);
  •  певний психологічний комфорт учнів під час тестування;
  • оперативність;
  • підвищення об’єктивності оцінювання знань, і, як наслідок, позитивний стимулюючий вплив на пізнавальну діяльність учня;
  • конфіденційність при анонімному тестуванні;
  • тестування на комп’ютері більш цікаве у порівнянні з традиційними формами опитування, що створює позитивну мотивацію в учнів;
  • виключення негативного впливу на результати тестування таких факторів як настрій, рівень кваліфікації й інші характеристики конкретного викладача;
  • можливість застосування технічних засобів;
  • універсальність, охоплення всіх стадій процесу навчання;
  • контроль великого обсягу матеріалу;
  •  зменшення порівняно з традиційним опитуванням затрати часу на 50 %.
    Використання різних конструкторів тестів потребує певних комп'ютерних знань з боку вчителя та час на його складання. Але затрачений час з лихвою окупиться при неодноразовому використанні тестів. Те що комп'ютер дає можливість подавати запитання і варіанти відповідей у різному порядку забезпечує багатоваріантність тесту. Тобто аудиторію учнів, що тестуються можна збільшувати до безкінечності. При зміні програм учитель змінює, видаляє чи додає лише деякі завдання, що теж значно зберігає час. До звичних форм тестових завдань закритої форми додається така форма, як вибір графічного об'єкту.
 
   Вибір одного графічного об'єкту. Учень наводить  курсор  на  обрану  відповідь  чи  об'єкт  і  натискає  ліву кнопку мишки. При на малюнку з'являється позначка (хрестик, галочка) або об'єкт стає яскравішим. З Наприклад, таке завдання: “Серед поданих трикутників відмітьте на малюнку гострокутний трикутник.”
 
   Множинний вибір графічних об'єктів. Якщо в попередньому прикладі змінити на пошук декількох гострокутних трикутників, то отримаємо завдання на множинний вибір графічного об'єкту. Принцип “клікання” залишається схожим.
 
   Вибір однієї правильної відповіді. Зазвичай  такі завдання в комп'ютерних конструкторах і web-конструкторах позначають маркером у вигляді кружечка, де правильна відповідь відмічається крапочкою. Це завдання типу “Виберіть правильне твердження” чи “Вкажіть неправильні твердження”. Рекомендуються дескриптори (неправильна відповідь) підбирати так, щоб вони буди правдоподібні і обов'язково по тій темі, що і правильна відповідь, щоб зменшити ступінь відгадування. Тестологі рекомендують за допомогою цих завдань перевіряти знання теоретичного матеріалу. 
 
    Множинний вибір правильної відповіді. Завдання такого типу мають маркер у вигляді квадратика, відмічена відповідь позначається хрестиком” чи “галочкою”.
    Недоліком тестів, створених за допомогою Конструкторів тестів є те, що його можна відкривати тільки тією програмою у якій складена. Тому я надаю перевагу web-тестам чи он-лайн тестам. До попередніх перелічених переваг додається такий “плюс”, як збільшення аудиторії та можливість пройти тест у будь-який зручний час для учня, пройти його, як домашнє завдання чи додатково до уроків, навіть у кінці уроку, при умові вільного доступу до мережі Інтернет. Підтвердженням проходження тесту і отримання результату може бути “Сертифікат учасника”, який подається після збереження результатів проходження тестів.
   Шкала оцінювання готується до кожного теста окремо. Я практикую таку: 100% - 12 балів, від 90% до 99% - 11 балів, від 85% до 89% - 10 балів, від 75% до 84% - 9 балів, від 65% до 74% - 8 балів, від 55% до 64% - 7 балів, від 45% до 54% - 6 балів, від 35% до 44% - 5 балів, від 25% до 34% - 4 бали, від 15% до 24% - 3 бали, від 5% до 14% - 2 бали, від 0 % до 4% - 1 бал.
   Зрозуміло  педагогу, який складає тест, потрібно мати певні завдання з використання тестових оболонок. Статистика показує, що персональні сайти мають вчителі інформатики, які викладають й математику або фізику.
   Вчитель – предметник, який хоч один раз склав тест із різними формами завдань, зможе розібратися з іншими конструкторами тестів.
   Тестові оболонки «TestW», «MyTest» та інші багатофункціональні і зручні не тільки для вчителя, а й для учнів. Та з кожним роком версії цих конструкторів змінюються і не завжди можна  скористатися попередньо складеними тестами. А якщо вчитель має свій сайт чи блог, то мабуть найкращим варіантом розміщення тестів на їх сторінках є тести створені он-лайн. Такі тести відкриваються будь-яким браузером через Інтернет за посиланням.
 
Тестовий портал ONLINE TEST PAD
 
    У сучасному веб-просторі пропонується дуже багато безкоштовних конструкторів он-лайн тестів з різними формати тестування. Кожен обирає той, який зручний особисто для нього. Я працюю з тестами вже 25 років. Перші паперові були написані від руки або друковані на машинці. Вчителі, що мають стаж менше ніж 20 років, навіть не уявляють з якими труднощами зустрічаєшся при написанні тестів таким способом. Далі прийшов на допомогу у школах “Ленинградец -1”. Учні, зі свого місця на кнопках вносили код відповіді, а вчитель зі свого робочого місця мав змогу, перевіряти: на індикаторі червоним горіли неправильні відповіді і зеленим - правильні.
  Класикою комп'ютерних тестів можна вважати перші тести, написані мовою програмування. Зрозуміло, що для того, щоб скласти такий тест потрібно було мати хоча б початкові знання таких мов. А зараз вчителям пропонується широкий спектр послуг у створенні тестів. Хочу зупинитися на одному із них.
  Це безкоштовний портал OnLine Test Pad[14].
Для повної роботи із конструктором потрібно пройти звичайну процедуру реєстрування. Після реєстрації ви опиняєтеся в особистому кабінеті, де зручний інтерфейс допоможе скласти не тільки тести, а й кросворди, опитування та логічні ігри. Довідка подана у зрозумілій формі для будь-якого користувача. Якщо щось незрозуміло, консультанти завжди дадуть відповіді на запитання. Є можливість зберігати в електронному вигляді створені тести і друкувати їх.
   Для проведення поточного тестування у середній школі чи старший школі даних форм тестових завдань більше ніж потрібно.
Шкалу оцінювання користувач складає самостійно або використовує заготовлену.
   Он-лайн тест, складений на цьому порталі може бути навчальним. Неправильна відповідь може бути прокоментована, нижче такого завдання може з'явитися теоретичний матеріал чи вказівка, де потрібно  знайти пояснення до цього питання.
  Таблиця результатів подається залежно від шкали: у відсотках, кількості балів та текстовою оцінкою.  Час проходження тесту може бути обмежений. Доступ довільний або за кодом чи вказано час доступу.
  У особистому кабінеті вчитель має можливість переглянути результати проходження тестування учнями, навіть якщо вони це зробили вдома.  Учні отримають сертифікати учасника тестування (рис.2), який підтверджує проходження певного тесту. На ньому  вказується назва тесту, результат та дата проходження.  Даний документ, по можливості, роздруковується чи зберігається в електронному вигляді.
Зазвичай он-лайн тестування я провожу в комп'ютерному класі, у кінці уроку. Якщо такої можливості не має, пропоную учням пройти тест вдома і подати отримані результати на наступний  урок.
Створення тестів потребує більше часу підготовки до уроку, але можливість використання цих тестів не один рік окупить ці затрати. Пропоную у Додатку Б список тестів, створених на даному порталі. [15]

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
 
1. Блажко М.А. Тестові технології в оцінюванні навчальних досягнень учнів з української мови:основні поняття і терміни/ Вісник. Львів. УН-ТУ /Серія філол. 2010. Вип.50. С.174-179. 
2. Майоров А.Н. Теория и практика создания тестов для системи образования/А.Н. Майоров.–М.: Народное образование, 2000.–352 с.
3. Махомед М.Х. Тестові технології оцінювання якості освіти школярів/ Педагогічний пошук. Журнал/ Методичні публікації/№1 (81), 2014, ISSN 2073-624X
4.  Беспалько В.П. Образование и обучение с участием компьютеров (педагогика ІІІ тысячелетия)/ В.П. беспалько.–М.: Воронеж: из-во Москва, 2002—352 с.
5. Клайп П. Справочное пособие по конструированию тестов/ Пол Клайн: пер. Е.П.Савченко.–М. : ПАН Лтд, 1994 –283с.
6.  Долинер Л.И. Компьютерные тесты успеваемости как средства оптимизации учебного процесса/ Л.И.Долинер// Вести. Моск.ун-та –2004.–№1.
7. Л. С. Смолінчук. Тестування як метод оцінювання навчальних досягнень студентів/УДК 371.212.1(045) / http://www.bim-bad.ru
8. І.О. Петухова.  Тестування в освіті України крізь призму розвитку психолого педагогічної науки. Монографія.  Ірпінь. 2014 / http://www.asta.edu.ua
9.  В.Ю.Наумова. Технологія розробки тестів для педагогічних працівників (методичні рекомендації) /Укл. В.Ю.Наумова. – К., 2006
10.Ю.С.Жарких. Комп'ютерні технології в освіті: навч. посібн. / Ю.С.Жарких, С.В.Лисоченко, Б.Б.Сусь
О.В.Третяк. –  К.:  Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2012. – 239 с.
11. Майоров А.Н. Теорія і практика створення тестів. – М., “Інтелект центр”, 2001.
12.Сайт Мартоніської школи./ http://martonosha.ucoz.ru/
13. Сайт видавництва «Аспект» / http://www.aspekt-edu.kiev.ua/
14. OnLine Test Pad /http://onlinetestpad.com/ua-ua
15. Блог учителя математики/ http://gsgolub.elitno.net